15 лютого - Стрітення Господнє – шановане церковне свято. Воно символізує першу появу Христа перед народом. Також свято трактують як перехід Старого Завіту в Новий. А от у народі Стрітення - це день, коли Зима зустрічається з Весною. У дитячому будинку «Рідний дім» відбулося свято "Стрітення Господнє", підготовлене ЗДВР Любов’ю  Трохимчук разом з вихователем молодшої групи Валентиною Петелицькою.

Діти мали нагоду дізнатися, що це свято не звичайне, воно має два значення: християнське і народне; спостерігаючи  за інсценізацією цього дійства. За традицією запалювали Стрітенську свічку, щоб нашу домівку оминала кожна негода і всі були міцними й здоровими. За давніми народними прикметами визначали, якою буде цього року весна: ранньою чи пізньою, робили «Сонечко весняних прикмет». Святкового настрою додали веснянки, народні ігри, які проводила вихованка Ірина Серба у ролі Дівчини-Весни разом з Теплинкою, роль яку зіграла Софія Сембай.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на теплеє літо!

Побутував цікавий звичай в українського народу. Напередодні Стрітення випікали обрядове печиво у вигляді пташок – жайворонків. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму. А називали випечених пташок жайворонками, бо за давніми легендами ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає, що вже прийшла весна! Дівчина-Весна пригощала усіх запашним печивом у вигляді жайворонка, що спекла вихователька Валентина Степанівна.

В кінці свята ЗДВР Л.Трохимчук закликала: «Є така прикмета. Якщо в цей день радіють люди, то весь рік буде щасливий. Тож давайте радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу нашого, наші надії і сподівання. Тож любіть наш край, наші звичаї, то найбільший скарб.».