З давніх пір на Русі 12 листопада відзначався День Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. За звичаєм вихованці дитячого будинку разом з вихователькою Марією Головацькою готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки. А ще, щоб мати можливість милувалися цією заповзятою пташкою, виготовили аплікацію «Синички».
Під час виховної справи діти шукали відповідь на питання: Чому саме день Синички? Тому що синичка - божа пташка. Раніше в старовину на неї ворожили: кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. Також обговорювали народні приповідки: «Невелика пташка синичка, а своє свято знає». «Не багато Зінька їсть - п'є, а весело живе».
Дійсно, синичка швидка, заповзята. Де тільки її не зустрінеш - і в лісі, і на річці, і в полі. Вертлява, непосидюча, вона щось постійно шукає. А яку величезну роботу маленькі пернаті помічники проробляють у наших садах, позбавляючи їх від безлічі небезпечних шкідників. Де багато синичок - там немає комашок. Адже одна синичка за добу з'їдає стільки комашок, скільки важить сама, а це приблизно 8-10 г. У зимовий час нашим пернатим друзям буває холодно і голодно. З 10 синиць виживає до весни тільки 1. І наше з вами завдання: не дати загинути взимку від голоду нашим зимуючим птахам, зробити для них годівниці і підгодовувати птахів взимку.
|